Усиновлення

Правові засади усиновлення дітей в Україні

Питання усиновлення дітей в Україні регулюються:

  • Сімейним кодексом України (статті 207 – 242, 282 — 287)
  • Законом України «Про охорону дитинства» (стаття 24)
  • Законом України «Про відпустки» (статті 18 – 19)
  • Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (статті 12-1 – 12-3)
  • Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей» (зі змінами)
  • Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» (зі змінами)
  • Наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 5.02.2007 р. № 313 «Про порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ» (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2008 р. за № 1022/15713»
  • Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2008 р. за № 1022/15713

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п’ятнадцять років.

Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також, особи, які не перебувають у шлюбі, за умови, що вони є громадянами України.

Усиновлювачами не можуть бути особи, які:

  • обмежені у дієздатності;
  • визнані недієздатними;
  • позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
  • були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
  • перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  • не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
  • страждають на хвороби, перелік яких затверджено Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2008 р. за № 1022/15713;
  • є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
  • були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.
  • не можуть бути усиновлювачами особи однієї статі, а також інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.

Особа, яка усиновила дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, має право:

  • на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі як при народженні першої дитини. При усиновленні двох і більше дітей розмір допомоги не змінюється;
  • на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (при усиновленні дитини віком старше трьох років);
  • на отримання щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів.

Процедура усиновлення дитини громадянами України, які проживають в Україні

Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання. До заяви додаються такі документи:

  • копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
  • довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами державної податкової служби;
  • копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
  • висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за встановленою формою;
  • засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
  • документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Служба у справах дітей та сім’ї протягом 10 робочих днів після отримання від громадян України заяви про бажання усиновити дитину складає акт про обстеження їх житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами і готує відповідний висновок. У разі прийняття позитивного рішення ставить заявників на облік як кандидатів в усиновлювачі. Заявникам видається висновок разом з прошнурованими, пронумерованими, скріпленими печаткою, завіреними підписом керівника служби у справах дітей та сім’ї документами.

Кандидати в усиновлювачі, які за результатами ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, не виявили бажання отримати направлення для знайомства з дитиною, можуть звернутися до Уповноваженого органу виконавчої влади АР Крим з питань дітей, служб у справах дітей та сім’ї обласних, Київської та

Севастопольської міських держадміністрації для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку, або за їх бажанням до Департаменту сім’ї та дітей для ознайомлення з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку.

Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам, в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею. Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більше як на 10 робочих днів. Направлення видається особисто кандидатам в усиновлювачі.

Знайомство з дитиною відбувається у присутності працівників закладу та служби у справах дітей та сім’ї за місцем проживання дитини. Після встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей та сім’ї за місцем проживання дитини із заявою про бажання усиновити її. Заява складається українською мовою. У заяві зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання кандидата в усиновлювачі, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік, місце проживання дитини.

Керівник дитячого закладу чи особа, в яких проживає дитина, за запитом служби у справах дітей та сім’ї, до якого звернулися кандидати в усиновлювачі із заявою про бажання усиновити конкретну дитину, подає такі документи:

  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • копію свідоцтва про смерть батьків дитини або копію рішення суду про позбавлення їх батьківських прав чи визнання недієздатними;
  • копію нотаріально засвідченої згоди батьків, опікуна чи піклувальника дитини на її усиновлення;
  • повідомлення закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому проживає дитина, не надається;
  • копію висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
  • акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною.

Копії документів, засвідчуються підписом керівника та скріплюються печаткою закладу.

Служба у справах дітей та сім’ї за місцем проживання дитини на підставі заяви кандидата в усиновлювачі та вищезазначених документів, протягом10 робочих днів готує громадянам України висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини для подання до суду.

Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду. Для прийняття рішення про усиновлення кандидати в усиновлювачі звертаються із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання (перебування) дитини.

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини.

Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей та сім’ї за місцем проживання дитини. До заяви додаються:

  • копія свідоцтва про шлюб;
  • копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу( у двох примірниках);
  • висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
  • засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
  • Служба у справах дітей та сім’ї протягом 10 робочих дітей після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Примітка:

Для усиновлення дитини – громадянина України, яка проживає за її межами, те з подружжя, хто її бажає усиновити, звертається із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. До заяви додаються:

  • копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
  • копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
  • висновок про стан здоров’я заявника;
  • довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
  • висновок компетентного органу країни проживання, що підтверджує можливість заявників бути усиновлювачем. У висновку зазначаєтьcя адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім’ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
  • засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
  • Консульська установа на підставі поданих документів розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини та готує відповідний висновок. Для отримання дозволу Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини на усиновлення дитини, необхідно подати вищевказані документи разом з висновком консульської установи про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Документи оформляються у країні проживання кандидатів в усиновлювачі, і подаються разом з їх перекладом на українську мову, що засвідчується в установленому порядку, Державному департаменту з усиновлення та захисту прав дитини.

Поділитися: